Втомлений роками військової служби Людвіг Кален отримує від короля дозвіл займатися землеробством на віддалених землях. Мова про вересові пустища на півночі Данії. У вдячність за обробіток земель, які раніше вважали для цього непридатними, король обіцяє Калену дворянський титул. На місці з’ясовується, що болотисті землі – найменша проблема, з якою стикнеться Кален. Тутешній землевласник Шінкель вважає відведені королем землі своїми. Його влада в цих краях така ж безмежна, як і його жорстокість.